Продукция

Один із керівників ДФСУ розповів про роботу відомства

Вже понад три роки Сергій Білан обіймає посаду першого заступника голови Державної фіскальної служби України. Крім того, він має значний досвід роботи в органах СБУ.

В ексклюзивному інтерв’ю БІЗНЕСу пан Білан розповів про реформування податкової міліції й можливості появи Національного бюро фінансової безпеки, про успіхи ДФС у збільшенні надходжень до державного бюджету з податкового напрямку та про боротьбу з різноманітними тіньовими схемами у сфері оподаткування

— Які перспективи створення Національного бюро фінансової безпеки (НБФБ)?

— На жаль, ми не є суб’єктом законодавчої ініціативи. Хоч і брали участь у розробці законопроектів 2015 р. разом з Міністерством фінансів — за часів Наталії Яресько. Тоді до бюджетного пакета, зокрема, входив законопроект про реформування податкової міліції у складі ДФС: з новими підходами, структурою і зменшеним штатом. Але парламент його відхилив.

На мою думку, у новому правоохоронному органі мають бути потужний аналітичний апарат, досвідчені фінансисти. Обов’язково слід законодавчо закріпити право вести оперативно-розшукову діяльність, а також можливість проведення негласних слідчих дій. Адже цей орган має розслідувати масштабні схеми з ухилення від сплати податків.

Щоб новій структурі довіряли, ми в своїх варіантах законопроектів пропонували взяти за основу західні моделі, щоб були зрозумілі приклад і логіка.

Нині в парламенті є кілька законопроектів про створення нової структури з боротьби з фінансовими злочинами. Чекаємо на рішення депутатів і будемо лише вітати позитивне реформування або створення нового органу. Адже в системі державного управління вкрай необхідно прибрати дублювання функцій та скоротити кількість перевіряючих і контролюючих органів. Не може по одному і тому самому факту перевіряти підприємство департамент захисту економіки Нацполіції, департамент контррозвідувального захисту економіки держави СБУ та податкова міліція.

Але слід враховувати, що після ухвалення закону знадобиться багато часу для призначення керів­ництва та співробітників, вирішення організаційних питань тощо. Ми можемо спостерігати ситуацію з новими структурами, зокрема з тим же Держбюро розслідувань. Тож слід розуміти, що поки новий орган почне реально боротися з фінансовими злочинами, може минути і півроку, і рік, і більше.

— У разі ухвалення парламентом законопроекту про НБФБ і набуття законом чинності скільки знадобиться часу, аби новий орган запрацював?

— Закон про державну службу передбачає конкурсний добір на посади. Ця процедура займе близько трьох місяців. Далі — низка організаційних питань щодо внесення змін до підзаконних актів, отримання спеціального дозволу на провадження діяльності, пов’язаної з державною таємницею, який надається органами СБУ, а також ще суто побутові питання (приміщення, забезпечення особового складу, техніка, спецзв’язок, організація роботи територіальних підрозділів тощо). На все це знадобиться щонайменше півроку.

— Поки точаться дискусії щодо реформування, експерти вже пророкують, що НБФБ має всі шанси стати клоном СБУ для тиску на бізнес. Та й підприємці не сприймають цю структуру ще в зародку. Як вважаєте, такі страхи небезпідставні?

— Наміри створити єдиний орган існують давно. Причому спроби це зробити були ще у 2000-х роках, а підприємці завжди побоюються всього, що змінює їхній звичний спосіб життя. Як на мене, за належного підходу до створення такого органу, за чітко визначених повноважень і контролю бізнес не матиме підстав чогось боятися.

Про “тіньові” схеми

— Прийшовши на посаду в травні 2015 р., ви заявили, що змусите порушників жити в рамках правового поля, ліквідуєте схеми з фіктивним ПДВ і “податкові ями”. Як збільшуєте збори за результатами боротьби з тіньовими схемами?

— Системні “податкові ями” (так звані майданчики) в Україні наразі не працюють. Зараз ми говоримо не про старі схеми, що десятиліттями використовувались для несплати податків (перестрахування, “сміттєві акції” тощо), а про системну роботу одночасно в кількох напрямках. Передусім щороку проводимо операцію “Акциз”, в рамках якої вилучаємо з незаконного обігу великі партії спирту, лікеро-горілчаних і тютюнових виробів. В рамках операції “Рубіж” виявляємо та ліквідовуємо тіньові схеми у сфері зовнішньоекономічної діяльності. На фінансовому ринку моніторимо діяльність страхових компаній, банків і компаній з управління активами. Постійну увагу приділяємо базовим галузям економіки (АПК, промисловість, енергетика, будівництво, транспорт тощо).

Інше важливе питання — вартість переведення коштів у готівку на тіньовому ринку. Звичайно, не можна лише силовими методами подолати увесь тіньовий кеш. Це не вдалося жодній країні. Проте такі операції можна зробити максимально ризиковими й дорогими. Так, 2015 р. переведення коштів у готівку обходилося в 6%, а зараз — в 11-14%. І якщо цей показник довести до 18%, підприємствам реального сектора економіки буде вигідніше сплачувати податки у правовому полі. Та навіть якщо хтось спробує скористатися послугами конвертаторів, жоден з них не надасть гарантії, що підприємець уникне візиту перевіряючих органів, зокрема податкової міліції. Ми також запровадили Систему моніторингу критеріїв оцінки ризиків (СМКОР) спільно з Мінфіном і Комітетом Верховної Ради з питань податкової та митної політики.

— І як вона працює?

— Це електронна система, яка автоматично в онлайн-режимі відстежує ризикові операції й аналізує податкові накладні, що надходять до загальної системи. Тож завдяки автоматичному комп’ютерному контро­лю за фінансовими операціями підприємств здійс­нення різних махінацій дуже ускладнилось.

— На яку суму попереджені збитки державного бюджету з початку 2018 р.?

— 2018р. лише у закінчених кримінальних провадженнях до державної скарбниці надійшло понад 1 млрд грн, упереджено розкрадання з державного бюджету 2,9 млрд грн ПДВ, вилучено з незаконного обігу майна та грошових коштів на 4,7 млрд грн. Проте я не прихильник статистики, оскільки вона не відображає суті проблеми. Треба зважати на самі процеси.

Ще один важливий факт: понад 70% з озвучених сум підприємці добровільно сплатили у досудовому порядку й були звільнені від кримінальної відповідальності. Я маю на увазі бізнесменів, що скористалися послугами мінімізаторів, і такі випадки були задокументовані. Розумієте, завдання податкової міліції — не збільшення кількості ув’язнених, а забезпечення сплати податків до бюджету. Адже рік утримання однієї особи у виправній колонії коштує державі майже 43 тис.грн.

— Як ви оцінюєте ризик заниження податків великими підприємствами?

— Взагалі, ми не втручаємось у діяльність бюджетоутворюючих підприємств, які сумлінно сплачують податки. Це відбувається лише за наявності перевіреної інформації про скоєння податкових правопорушень. Водночас керуючий підприємством або менеджери намагаються заробити більше грошей й мінімізувати витрати. Одна справа, якщо це роблять законно. Але трапляються випадки, коли менеджери середньої ланки задля власного збагачення вступають у змову з представниками сумнівних чи навіть фіктивних структур. Через це до нашого поля зору інколи потрапляють великі віт­чизняні підприємства з відомими назвами та іноземні компанії світового рівня.

— Можете назвати цих представників великого бізнесу поіменно?

— Це буде некоректно до вироку суду. Але продов­жуючи розмову про великі компанії, зокрема ті, що працюють на ринку нафтопродуктів, акцентую, що вони мінімізують свої податки у тому числі завдяки нетиповому експорту.

— Тобто?

— Наприклад, є компанія, що займається постачанням нафтопродуктів. Звісно, вся її інфраструктура й фінансово-господарська діяльність пов’язані із закупівлею, переробкою, дистрибуцією й розподіленням бензину або дизельного палива. Раптом у цієї компанії з’являються фінансові операції з експорту сої, соняшнику та шроту на мільярдні суми. Це робиться з метою мінімізації платежів, які мали б надійти до державної казни. Звичайно, такі випадки ми фіксуємо й жорстко на них реагуємо.

— Якщо казати про відсоткове вираження заниження податків великими підприємцями, то про які цифри йдеться?

— Гадаю, що великий бізнес, передовсім завдяки “сірим” схемам, приховує 25-30% своїх прибутків. Хоча відомі компанії не вдаються до мінімізації нахабно й відверто. Але окрім популярних “сірих” схем є законні шляхи ухилення від сплати податків, на чому ми багато разів наголошували. Це, наприклад, так звана проблема ФОПів. Так, будь-який великий супермаркет чи торговельний центр — це лише оболонка, в якій нічого немає, окрім полиць і шаф у приміщенні. Проте є угоди з кількома сотнями

ФОПів. Як наслідок, усі закупівлі, потоки й фінансові платежі розподіляються між ФОПами, які знаходяться на спрощеній системі оподаткування. Законно? Так. Справедливо? Ні. Це лише одна зі схем “внут­рішніх офшорів”. Звісно, такі випадки ми документуємо. Якщо ФОПи зареєстровано на родичів — це змова, факт якої ми доводимо. Але коли підприємці вміло використовують законодавство та діють у правовому полі, сплачуючи все за своєю формою оподаткування, у нас, як то кажуть, зв’язані руки.

— Не погоджусь з вами щодо зв’язаних рук. Якби керівникам держави не були вигідні ці “внутрішні офшори”, їх би не існувало. Адже в країнах ЄС такої проблеми немає…

— Тут питання не лише фінансове, а й соціальне. Зараз у парламенті точиться чимало дискусій щодо спрощених форм оподаткування. Та не слід забувати про категорію самозайнятих людей, які мають дрібний бізнес. Тому до скасування режиму спрощеного оподаткування треба підходити обережно. До того ж нині фінансовий стан пересічного українця — не найкращий. Тож ми виступаємо за виважений підхід й у своїй роботі чітко розділяємо представників малого бізнесу, що сплачують фіксований мінімум, і великі підприємства з відповідними прибутками, які використовують таких людей для ухилення від сплати податків.

Про “білий” бізнес

— А чи можна в нашій країні змусити весь бізнес платити “по-білому”?

— Немає жодної країни в світі, де люди сплачують податки на 100%. Щодо України, то в нас, так би мовити, історично відсутня культура сплати податків, і громадяни хай і з різних причин, але не звикли їх платити. Один з відомих українських олігархів навіть відкрито заявив: мовляв, податки сплачуть лише дурні або боягузи. На жаль, у певної частини підприємців менталітет саме такий.

— І як виправити ситуацію?

— З боку держави — це створення відповідного законодавчого поля. І надання чіткого сигналу представникам бізнесу, що вимоги мають виконуватися всіма учасниками ринку. Не менш важливим є сприйняття законів суспільством. Адже з історії відомо: якщо держава не в змозі забезпечити виконання закону і його не сприймає суспільство, то він нікчемний.

Про ринок палива

— Як просувається боротьба з тіньовим ринком підакцизних товарів: нелегальними заправками і незаконними схемами на ринку палива?

— Новим законом введено ліцензування оптової й роздрібної торгівлі нафтопродуктами та штрафні санкції за невиконання прийнятих норм. Поступово здійснюються кроки для появи електронної акцизної марки — за прикладом лікеро-горілчаних виробів. Поетапно вводитиметься контроль залишків палива на складах (для реалізації). Якщо казати мовою цифр, то лише за останні кілька місяців ліквідовано понад 70 нелегальних заправок, з незаконного обігу вилучено 2,2 тис.т пального на 53,5 млн грн. До речі, у боротьбі з нелегальними заправками дуже допомагають легальні представники цього бізнесу — вони передають нам інформацію про фігурантів, точки збуту тощо.

Нелегальна заправка — це не лише несплата податків чи фінансовий злочин. Якщо йдеться про якість бензину чи дизпалива, то це передовсім ще й безпека водія автомобіля. Ще один важливий аспект — безпека громадян. Є санітарні норми, відповідно до яких АЗС не можуть розташовуватися поблизу жодних забудов, а нелегальні заправки часто розміщують у дворах, біля шкіл і дитячих садків, у місцях скупчення людей. Тому ДФС розробила план заходів з протидії тіньовому ринку палива, що передбачає створення робочих груп з відпрацювання об’єктів торгівлі пальним, проведення фактичних перевірок мереж АЗС задля виявлення порушень податкового законодавства та встановлення місць знаходження нелегальних автозаправних станцій.

Про фармринок

— Ще одна українська проблема — шахрайство з ПДВ, зокрема у сфері оподаткування на фармацевтичному ринку. Як протидієте цьому?

— Люди не економлять на своєму здоров’ї, тож через фармацевтичну галузь проходять чималі фінансові потоки. Фармацевтичний ринок в Україні доволі закритий. Звісно, там є порушення й тіньові схеми, які ми виявляємо. Одна з найпоширеніших — ввезення субстанцій для виготовлення лікарських форм із завищенням ціни перед декларуванням або ж контра­бандним способом з метою несплати податків в Україні. Також фармацевтичні компанії завозять в Україну через іноземні фірми-“прокладки” вже готові ліки, свідомо завищуючи їхню вартість у декілька разів. Окрім цього чимало фармацевтичних фірм “грають” у роздрібних мережах аптек з “ретро-бонусами”. Так називаються “відкати” аптекам і лікарям, які реалізовують медичні препарати певних виробників.

Фіксуємо ми й випадки постачання неякісних і несертифікованих ліків. Наприклад, нещодавно викрито компанію, яка пропонувала лікарям, медичним закладам й аптекам рекламувати та реалізовувати дорогий препарат для онкохворих, що не зареєстрований в Україні. Але найгірше, що він виявився фальсифікованою субстанцією, яка не є медичним препаратом. Ми задокументували діяльність цього злочинного угрупування, конфіскували даний препарат в аптеках і на місці виробництва, припинили його випуск. Тепер справа за судом.

— Яка орієнтовна сума щорічних втрат бюджету від ненадходження податків з фармацевтичного ринку?

— За нашими даними, це 5-7 млрд грн щорічно. Якби ліквідувати або мінімізувати такі злочинні схеми на фармацевтичному ринку, це дозволило б додатково поповнити державний бюджет і знизити вартість ліків в аптеках на 10-15%. Але для досягнення такого результату з нами мають взаємодіяти інші правоохоронні органи, Міністерство охорони здоров’я та Державна служба України з лікарських засобів. Адже компетенція нашого відомства обмежується лише несплатою податків.

Про забудовників

— А як податкова міліція захищає кошти інвесторів (пайовиків) від нечистих на руку забудовників?

— Вже не перший рік триває операція “Будівельник” щодо моніторингу ринку нерухомості. У цій галузі традиційно існують порушення законодавства. Одне з найпоширеніших — коли компанія починає забудову без належних документів, дозволів та офіційного оформлення працівників. Так вона мінімізує або не сплачує державі податки в ході самого процесу будівництва, закупівлі матеріалів та під час реалізації вже збудованого житла. Також використовується безліч “сірих” схем, зокрема дозволених законодавчо, за якими податки не сплачуються. Цікаво, що в таких схемах беруть активну участь фізичні особи. Принцип простий: вони виступають нібито замовниками будівництва, а відразу після завершення процесу продають нові квартири як приватні особи без сплати податків. Така прихована схема наразі дуже популярна на ринку. Проте за законом це є підприємницькою діяльністю, тож податки державі мають сплачуватись.

Всі пам’ятають ситуацію з компанією “Еліта-Центр”, коли чимало людей були ошукані й опинилися на вулиці. Тож ми пильно стежимо за фінансово-господарською діяльністю будівельних компаній, оформленням ними працівників і сплатою податків, перевіряємо реальність забудови. Зокрема, торік попередили три випадки злочинних схем, схожих на сумнозвісну “Еліта-Центр”.

Про відповідальність

— За фінансові злочини й контрабанду в Євросоюзі передбачено до 10 років ув’язнення, а в нас — лише адміністративна відповідальність. Чи слід змінити її на кримінальну?

— Зараз в Україні, на жаль, декриміналізовано ст.201 (контрабанда) Кримінального кодексу. І коли ми фіксуємо значні обсяги незаконного переміщення товарів через митний кордон України, фігуранти таких справ несуть лише адміністративну відповідальність. Натомість у США, Великобританії та країнах ЄС фінансові злочини караються дуже серйозно. Тому що там така діяльність трактується як підрив державної економіки й державного устрою. Якщо йдеться про Україну, то в нас надто ліберальне ставлення до фінансових злочинів. І більшість з них за законодавством не є тяжкими. Проте у Верховній Раді зараз знаходиться законопроект щодо введення кримінальної відповідальності за незаконне переміщення через митний кордон підакцизних товарів. Звичайно, як правоохоронний орган ми виступаємо за посилення покарання за скоєння фінансових злочинів у всіх сферах. Але остаточне рішення за парламентом.

Sfs.gov.ua