Оприлюднено аналітичний звіт щодо споживання опіоїдних анальгетиків в Україні
Незважаючи на наявність в Україні різних (ін’єкційних, таблетованих, сиропних) форм опіоїдних анальгетиків, багато пацієнтів з важкими захворюваннями та супутнім хронічним болем не мають доступу до адекватного знеболення, що регулярно фіксується представниками правозахисних організацій. Відмову в знеболенні в даному випадку можна розглядати як жорстоке та нелюдське поводження з пацієнтом. Правозахисники прирівнюють такі випадки до катувань, що заборонено Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, та іншими документами і нормативно-правовими актами, до яких приєдналася Україна.
Для розгляду питання належного виконання Україною взятих на себе в цьому напрямку міжнародних зобов’язань громадська організація «Інститут аналітики та адвокації» (далі — ГО) за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» в рамках одного з власних проектів протягом 2016–2018 рр. провела дослідження споживання опіоїдних анальгетиків в Україні. Звіт адресований широкому колу осіб та має практичну цінність для поліпшення стану паліативної допомоги і підвищення доступності адекватного знеболення.
Знеболювальні препарати, що містять наркотики, українські пацієнти отримують виключно в лікарнях або на підставі рецепта від лікаря, виданого за формою № 3 (Ф-3). Проте найчастіше, за даними дослідження, забезпечення пацієнтів вказаними препаратами здійснюється саме первинною ланкою медичної допомоги, тому відпуск опіоїдних анальгетиків за рецептами є показником доступності (рівня забезпеченості) ними пацієнтів.
Шляхом надсилання запитів ГО звернулася до 282 аптечних підприємств, які через 518 аптек здійснюють реалізацію опіоїдних анальгетиків, також до деяких медичних установ і центральних органів виконавчої влади сфери охорони здоров’я. З поміж 518 аптек, що мали ліцензію на роздрібну торгівлю опіоїдними анальгетиками, дані щодо їх відпуску надали тільки 170. За зібраними даними, була складена відповідна статистика використання препаратів протягом минулих років. Згідно з нею, протягом 2011–2015 рр. відпуск препаратів морфіну за рецептами зростав і в 2015 р. обсяг відпуску таблетованої форми (яка пройшла державну реєстрацію в 2013 р.) вдвічі перевищив ін’єкційну. У той же час, інші анальгетики — кодеїн, трамадол, фентаніл, тримеперидин, мали позитивні тенденції до 2013–2014 рр., після чого їх відпуск зменшився. У 2016 р. вищевказані опіоїдні анальгетики використовувалися менше, ніж у попередні роки.
На підставі отриманих даних також проаналізовано рівень регіональної забезпеченості вказаними препаратами по Україні. Так, у 2012 р. більшість областей мали середній рівень використання препаратів морфіну в лікарнях, а найнижчий рівень їх використання відзначено в 5 областях. У 2014 р. вдалося зібрати більше даних, що засвідчило збільшення кількості областей з найнижчим рівнем використання таких ліків до 8 (серед них і Київська обл.). У 2015 р. таких областей відмічено 7, проте в 2016 р. виокремлено вже 17 областей з низьким рівнем забезпечення препаратами морфіну, при цьому раніше відмічені області з найкращим рівнем використання перейшли до середніх або нижче.
У підсумку слід відзначити низький рівень забезпечення морфіном українських областей і, відповідно, неналежне знеболення пацієнтів, незважаючи на лібералізацію законодавства у сфері обігу наркотичних речовин. Система обігу, до якої відносяться звітність, прогноз потреб пацієнтів, визначення квот, врегульована на недостатньому рівні. Затвердження квот на 2015–2018 рр. не відбувалося взагалі, і немає механізму, який би дозволяв здійснювати їх розрахунок на основі даних споживання та прогнозу потреб.
Велика частка ліцензіатів не подає звіти до Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками, і загальний рівень їх заповнення є неналежним, відповідно, неможливо отримати повні дані щодо використання вказаних препаратів для медичних потреб. Відмічається, що сама система збору інформації не закріплена нормативно та не включає збір інформації від аптек.
Apteka.ua