Економіка та Фарма: що показав досвід епідемії коронавірусу

Щотижневик "Аптека" розпочав цикл публікацій, присвячений 14-й Міжнародній конференції-практикуму «Фармбюджет–2021», яка відбулася 10–11 вересня 2020 р. у Києві. Участь у конференції взяли представники країн Східноєвропейського та Середньоазіатського регіонів. У ході першого блоку учасники розглянули тренди захворюваності на COVID-19 в Україні і світі, а також оцінили вплив карантину на економіку та фармацевтичні ринки.

МЕДИЧНИЙ АСПЕКТ

Юрій Крестинський, голова правління Групи компаній «Біоніка», експерт у галузі охорони здоров’я та фармацевтики, Росія, зазначив, що проблеми, пов’язані із впливом пандемії на системи охорони здоров’я, фармацевтичні ринки та економіку в різних країнах дуже схожі, і наслідки цього впливу будуть спостерігатися протягом декількох років. Більш детально спікер зупинився на ситуації в Російській Федерації (РФ) та зазначив, що РФ наразі знаходиться на 4-му місці у світі за кількістю виявлених випадків захворювання на COVID-19.

Лідером за поширеністю коронавірусу є Моск­ва, де зафіксовано більше ¼ всіх випадків, яка стала певним хабом із поширення вірусу в РФ. Пік захворюваності в РФ припав на 11 травня. Варто відзначити, що в першу чергу до поширення інфекції схильні міста-мільйонники. При цьому більше поширення фіксується в північних регіонах, а в південних, незважаючи на курортний сезон, цей показник невисокий.

Коронавірус суттєво вплинув на фармацевтичний ринок РФ. Пік продажу зафіксовано у 12-й тиждень, коли в суспільстві переважали панічні настрої на фоні запровадження карантинних обмежень, і населення запасалося не тільки товарами першої необхідності, а й ліками. У цей період обсяги продажу збільшилися майже на 50% як в грошовому, так і в натуральному вираженні порівняно з аналогічним періо­дом минулого року. У подальшому відмічено зменшення обсягів продажу, однак вони залишалися приб­лизно на рівні минулого року. У цілому за 7 міс 2020 р. роздрібний ринок зріс на 7% в грошовому та на 5% в натуральному вираженні порівняно з аналогічним періодом минулого року.

Лідерами продажу стали препарати, пов’язані із лікуванням респіраторних та вірусних захворювань, а також антисептичні та дезінфікуючі засоби.

Щодо цін на ліки, то на 12-му тижні в пік продажу середньозважена вартість 1 упаковки становила 207 руб. порівняно із 186 минулого року. У подальшому населення перейшло на більш дешеві препарати, і середня ціна знизилася. Однак за рахунок вимивання дешевого асортименту середня ціна знов підвищилася до близько 200 руб.

У сегменті державних закупівель лікарських засобів у березні–липні 2020 р. значну частку займали препарати АТС-груп J01 «Протимікробні засоби для системного застосування» та J05 «Противірусні засоби для системного застосування».

Державний сегмент залишається основним драйвером росту ринку, за 7 міс 2020 р. зростання становило 38%, а частка державного сегмента в структурі фармринку збільшилася до 37% з 32% минулого року.

МОЗ РФ видано вже 8 рекомендацій для лікування COVID-19, остання з яких налічує 6 препаратів: інтерферон альфа, гідроксихлорохін, фавіпавір, азитроміцин (у комбінації з гідроксихлорохіном), уміфеновір та ремдесивір.

Щодо розробки нових препаратів і вакцин для лікування коронавірусу в РФ, то з початку року до Роспатенту подано в 5 разів більше заявок на патенти у сфері боротьби з вірусами, ніж минулого року. Наразі в РФ більше 47 наукових колективів займаються розробкою вакцин від COVID-19. Вже 2 вакцини знаходяться на фінальній стадії. Як відомо, 11 серпня в РФ зареєстрована рідка форма вакцини Гам-КОВИД-Вак, а 25 серпня — її суха форма. Незважаючи на цілком резонні претензії до цієї вакцини, вона може отримати значне поширення. Спікер також зауважив, що наразі будь-яка вакцина, яка вийде на ринок найближчим часом, буде недодосліджена.

Також в РФ розробляється ряд препаратів для лікування COVID-19, деякі з них вже зареєстровані, зокрема Ілсіра (левілімаб) та Артелгіа (олокізумаб). Також ряд компаній налагодили випуск генериків фавіпіравіру.

ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИЙ АСПЕКТ

Свою доповідь Леонід Гуляницький, доктор технічних наук, професор Інститутe кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України, розпочав із перспектив ВВП України за прогнозами із різних джерел. На 2020 р. прогнозні дані щодо зниження ВВП відрізняються — від –3,2% за прогнозами Світового банку до –8,2% за прогнозом Міжнародного валютного фонду (МВФ). Прогнози щодо зростання ВВП у 2021 р. також досить різні — від +1% за прогнозом МВФ до найоптимістичнішого прог­нозу +6,5% за прогнозом Bank of Amerika.

Щодо інших показників економіки, то, за прогнозами КМУ, у 2020 р. інфляція становитиме 5,9%, а середня заробітна плата зросте на 4,3%. Однак у 2021 р. прогнозується інфляція на рівні 7,5%, а зростання середньої заробітної плати на 12,3%, що викликає багато запитань у експертів.

Стосовно динаміки захворюваності на COVID-19 спікер зазначив, що на початку пандемії в Україні і світі прогнози щодо поширення коронавірусної інфекції базувалися на моделях, які використовуються для грипу. Однак COVID-19 — це зовсім інша інфекція, яка може не мати яскраво вираженої сезонності.

У світі прийнято вести відлік початку поширення захворювання в країні, коли сумарна кількість інфікованих з моменту виявлення перших 100 підтверджених випадків. В Україні це 24 березня.

Кількість виявлених випадків інфікування та їх динаміка в різних країнах суттєво відрізняються. Це залежить від багатьох факторів, зокрема специфічних особливостей країни, можливостей і методики тестування, запровадження карантинних обмежень та ін.

Наприклад, у Швеції піки виявлення інфікованих припадають на червень та липень, а в подальшому знижуються. У Ізраїлі, Іспанії, Франції, Німеччині та Польщі наразі відмічають прояви другої хвилі захворюваності. У той же час в Україні кількість виявлених на добу випадків також продовжує суттєво збільшуватися.

Щодо смертності від коронавірусу, то ситуація в різних країнах також суттєво відрізняється. Так, у Німеччині й Швеції пік смертності припав на кінець квітня і в подальшому знизився майже до нуля. При цьому в пікові дні фіксувалися досить високі показники смертності. У Польщі також пік відмічено наприкінці квітня, який у подальшому знизився, однак показники смертності як були, так і залишаються низькими. В Україні показник добової смертності продовжує зростати та, схоже, ще не досягнув піку.

Л. Гуляницький наголосив, що кількість виявлених інфікованих напряму залежить від числа проведених тестувань. Останніми днями кількість тестувань в Україні становить більше 25 тис. на добу. Хоча порівняно із РФ та з урахуванням кількості населення має бути близько 50 тис.

Ще одним важливим показником є кількість виявлених підтверджених випадків на 100 проведених тестів, тобто відсоток виявлених. В Україні цей показник досить високий та продовжує зростати, в останні дні становить близько 12,7%.

Переходячи до розроблених прогнозів кількості підтверджених за день випадків в Україні, спікер нагадав присутнім та онлайн-учасникам, що попередні прог­нози чітко відображали тренди поширення захворюваності на COVID-19. Згідно з останнім прогнозом, зробленим у середині серпня та уточненим 1 вересня, в середині вересня кількість виявлених випадків мала сягнути 3 тис. на добу (прим. ред.: що і фіксувалося за фактичними даними МОЗ України).

Стосовно прогнозів розвитку фармацевтичних ринків Л. Гуляницький відзначив, що пандемія суттєво вплинула на розвиток фармринку. Якщо в лютому 2020 р. прогнозувалося зростання українського фармринку в національній валюті за підсумками поточного року на рівні 14%, то наразі прогноз переглянуто до 6%.

Стосовно ринків сусідів, то, за прогнозами, ринок РФ може зрости приблизно на 1,3%, Білорусі — на 4,9%, Казахстану — на 23,1% у національних валютах країн.

Про перспективи розвитку української та світової економіки розповів Сергій Фурса, інвестиційний банкір, фахівець з продажу цінних паперів Dragon Capital, Україна, відзначивши, що поточна криза незвичайна і є найлегшою за останні десятиліття. Хоча спад ВВП у ІІ кв. 2020 р. очікується на рівні 11%, проте вже у ІІ півріччі прогнозується його зростання. Ситуацію в економіці в період карантину доповідач порівняв із лампочкою, яку вимкнули (період жорсткого карантину) та увімкнули (послаблення карантинних обмежень).

У поточну кризу країна входила з великим запасом міцності, зокрема в банківському секторі. Національна валюта не девальвувала, оскільки Національний банк України (НБУ) підтримував ситуацію на валютному ринку продажем валюти за рахунок накопичених золотовалютних резервів, які, до речі, є найвищими за останні роки. Населення також мало достатній запас міцності, щоб пережити ці 2 міс жорсткого карантину. Наразі обсяги роздрібного товарообігу є вищими, ніж минулого року.

Криза точково вдарила по окремих галузях економіки. При цьому більшість з них швидко відновлюються.

Щодо економічних прогнозів, то цього року очікується зниження ВВП, а наступного — його зростання, зокрема, за рахунок низької бази порівняння. У середньому зростання буде на рівні 3–4%. Однак слід розуміти, що зростання та стабільність економіки в попередні роки базувалося на тісній співпраці з МВФ.

Тобто базовий сценарій, при якому зростатимуть економіка, доходи населення та інвестиції, тримається на двох китах: співпраця з МВФ та «погода» на зовнішніх ринках. Певний час співпраця з МВФ була заморожена, і якщо вона не відновиться, то жодного зростання не буде. Цей альтернативний сценарій дуже важко спрогнозувати, але він точно буде дуже песимістичним.

Костянтин Магалецький, партнер «Horizon Capital», Україна, зазначив, що до коронавірусу в Україні були позитивні тренди розвитку економіки. Відмічено зростання ВВП, разом із ростом економіки підвищувалася M&A-активність. Також на фоні економічного зростання покращувалися світові рейтинги Украї­ни. У таких умовах настрій бізнесу на початку 2020 р. «обережно оптимістичний».

Однак «корона» внесла свої корективи. На фоні початку світової кризи економіка Украї­ни почала спад вже у І кв. Найбільше постраждала сфера послуг, але обмеження спричинили побічні ефекти й на решту секторів.

У березні Україна впровадила жорсткі карантинні обмеження, які стримали поширення інфекції, однак зі зняттям більшості обмежень динаміка стрімко зросла.

Погоджуючись із попереднім спікером, К. Магалецький відзначив, що за підтримки МВФ економіка демонструватиме більш м’яке падіння та швидше відновлення. Очікується, що зниження та подальше відновлення ВВП України буде схожим до країн, що розвиваються.

Отже, якщо коротко описати економічну ситуацію, то Україна вступила в кризу COVID-19 із сильним фундаментом: зростаючим ВВП, низькою інфляцією, що відповідає меті НБУ, скромним дефіцитом поточного рахунку та очищеним банківським сектором. Режим орієнтації на інфляцію, який спирається на плаваючий обмінний курс, служить запобіганням несприятливим потрясінням.

Отже, ця криза не супроводжується стрімкими темпами зростання інфляції. Однозначно, економіка сильно постраждала від карантинних обмежень. Реальний ВВП України в І кв. знизився на 1,5%, за прогнозами, що різко заглибиться у ІІ кв., але, ймовірно, відновиться протягом другої половини 2020 р. Зростання має підтримуватися поєднанням фіскальних та грошових стимулів. Продовження співпраці з МВФ залишається ключовим припущенням, що лежить в основі ефективного відновлення економіки та уникнення дефолту.

Важливим фактором розвитку економіки слід відзначити урожай зернових, оскільки аграрний сектор є одним із ключових каналів надходження валюти в Україну.

Також доповідач торкнувся теми інвестицій, відмітивши, що кількість угод на світовому фармацевтичному ринку за останні пів року досить велика, однак менша, ніж у попередні роки.

Наразі глобальним трендом є розвиток e-commerce, і компанія, яку представляє доповідач, цього року інвестувала разом з партнерами 5 млн дол. США у проєкт Liki24 — платформу, яка об’єднує пропозиції від тисяч аптек і спрощує процес отримання ліків для клієнта.

НСЗУ

Андрій Віленський, в.о. голови Національної служби здоров’я України (НСЗУ), ознайомив учасників конференції з результатами роботи служби та етапами трансформації системи охорони здоров’я.

Як відомо, з 1 квітня 2018 р. стартувала реформа первинної ланки медичної допомоги, а з 1 липня розпочалося збільшене фінансування від НСЗУ. З 1 квітня 2019 р. до адміністрування НСЗУ перейшла програма «Доступні ліки», а також запущено пілотний проєкт з надання спеціалізованої медичної допомоги в лікарнях Полтавської обл. З 1 квітня 2020 р. стартувала реформа фінансування для всіх рівнів медичної допомоги за Програмою медичних гарантій (ПМГ), а в 2021 р. планується реформування ланки високоспеціалізованої допомоги, однак ці плани можуть бути відстрочені.

Щодо програми «Доступні ліки», то наразі вона продовжує діяти, НСЗУ укладено договори з більш ніж 1 тис. аптечних закладів, а кількість точок видачі ліків налічує близько 8,5 тис. Наразі програмою користуються більше 2 млн українців. За період січень–серпень 2020 р. лікарями виписано близько 10 млн електронних рецептів, 85% з яких були погашені.

Також А. Віленський представив пропозиції НСЗУ на 2021 р.: по-перше, це збільшення фінансування системи охорони здоров’я до рівня 5% від ВВП, як це рекомендується ВООЗ.

По-друге, призупинити дію Національного переліку в частині надання медичної допомоги при інфаркті та інсульті та включити ці ліки в тариф надання медичної допомоги та затвердити нові тарифи. Оскільки на сьогодні заклади охорони здоров’я не завжди можуть забезпечити пацієнтів необхідними ліками.

На запитання аудиторії, чи планується оплата аптекам за надання медичної послуги за обслуговування рецепта в рамках програми «Доступні ліки», А. Віленський відповів, що це питання потребує додаткового вивчення.

Apteka.ua