Національний інститут раку: до вирішення конфлікту долучився профільний парламентський комітет

4 лютого 2015 р. відбулося засідання Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я (далі — Комітет) під головуванням народного депутата Ольги Богомолець, під час якого було заплановано обговорення ряду законопроектів, серед яких «Про внесення змін до Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» (щодо соціальних гарантій працівників охорони здоров’я) (реєстр. № 1332, ініціатор — народний депутат А. Дирів); «Про внесення змін до Закону України «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики» (щодо засад внутрішньої політики у сфері охорони здоров’я) (реєстр. № 1105, ініціатори — Ю. Бублик, Ю. Левченко, О. Осуховський); «Про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо встановлення відповідальності у вигляді довічного позбавлення волі за злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів) (реєстр. № 1380, ініціатор — народний депутат А. Яценко).

Відкриваючи засідання, Ольга Богомолець нагадала, що на минулому засіданні Комітету 19 січня народними депутатами прийнято рішення про активне залучення до участі у засіданнях авторів законопроектів, що плануються до обговорення. У запрошеннях до участі в засіданнях Комітету вказано, що за відсутності автора або його представника документ розглядатися не буде. Оскільки автори вищезазначених проектів не з’явилися та не делегували своїх представників, народні депутати — члени Комітету проголосували за рішення не розглядати їх під час засідання. Також буде проінформовано голову Верховної Ради України та голів депутатських фракцій про відсутність народних депутатів — авторів законодавчих ініціатив на засіданнях Комітету.

Національний інститут раку: до вирішення конфлікту долучається профільний парламентський комітетСеред питань, що стояли на порядку денному засідання Комітету, — необхідність здійснення керівництвом МОЗ України дій з розірвання контракту з директором Національного інституту раку, яке було піднято народним депутатом Олегом Мусієм. Він зазначив, що ситуація навколо цією установи викликає глибоке занепокоєння медичної громадськості України. Минулого року на основі відповідного депутатського запиту МОЗ України провело комплексну позапланову перевірку Національного інституту раку на предмет виконання рішень попередніх комісій (10 протягом останніх років), а також виявлення можливих поточних недоліків у діяльності. Вона тривала з 2 по 13 червня 2014 р., а за результатами складена довідка про проведення комплексної позапланової комісійної перевірки Національного інституту раку, яку підписали 17 членів комісії. Виявлено 43 порушення та надано рекомендацію МОЗ України розірвати контракт з директором Національного інституту раку та передати матеріали перевірки до правоохоронних органів.

Як зазначив О. Мусій, вже наступного дня після закінчення роботи комісії Ігор Щепотін, директор установи, пішов на лікарняний, через що міністр охорони здоров’я не міг виконати рекомендації комісії щодо розірвання конт­ракту. МОЗ України двічі направляло листи до голови Київської міської державної адміністрації з проханням погодити звільнення І. Щепотіна, адже така вимога існує в чинному законодавстві. Відповідне погодження нарешті було отримано після 2-го запиту. Проте після звільнення О. Мусія з посади міністра охорони здоров’я директор Національного інституту раку одразу вийшов на роботу, і жодної реакції з боку тимчасово виконуючого обов’язки міністра охорони здоров’я на це не було.

Як відзначив народний депутат, нині у МОЗ України є всі підстави для розірвання контракту. Він також закликав членів Комітету відреагувати та долучитися до вирішення цієї проблеми.

Національний інститут раку: до вирішення конфлікту долучається профільний парламентський комітетОлександра Павленко, перший заступник міністра охорони здоров’я, зауважила, що днями в деяких засобах масової інформації з’явилися неправдиві відомості про нібито чинні на сьогодні два статути Національного інституту раку.

Дійсно, в грудні 2014 р. Олександр Квіташвілі, міністр охорони здоров’я, помилково підписав статут (через певний саботаж кадрів, що залишилися від поперед­нього керівництва), в якому були досить вузько «в одні руки» прописані критерії вимог до кандидата, який може очолити Національний інститут раку, — під них підпадала б лише одна особа.

Дану редакцію статуту було скасовано, що викликало справжню інформаційну атаку на МОЗ України. Як пояснила перший заступник міністра, це неможливо з точки зору законодавства. Відповідно до абзацу 19 статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців містяться дані, зокрема, про установчі документи, дати та номери записів про внесення змін до них.

Частиною 1 статті 18 зазначеного закону передбачено, якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Частиною 5 статті 89 Цивільного кодексу України також визначено, що зміни до установчих документів юридичної особи, які стосуються відомостей, включених до Єдиного державного реєстру, набувають чинності для третіх осіб з дня їх державної реєстрації.

Враховуючи вищевикладене, оскільки статут Національного інституту раку згідно з наказом МОЗ України від 17.01.2015 р. № 14, зареєстрованим у державного реєстратора 19.01.2015 р., номер запису 11681050014002577, було викладено у новій редакції, то остання його редакція є чинною і єдиною, яка може застосовуватися у відносинах між МОЗ України та Національним інститутом раку та між Національним інститутом раку та третіми особами.

У новій редакції проблемні положення вилучено та зазначено, що директор призначатиметься виключно міністром охорони здоров’я. 11 лютого спливає термін контракту із І. Щепотіним. Щоб уникнути інформаційних, юридичних питань, МОЗ України вирішено дочекатися цієї дати, після чого буде вирішено питання призначення нового керівника.

Національний інститут раку: до вирішення конфлікту долучається профільний парламентський комітет

Також О. Павленко зазначила, що відповідно до статті 7 Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» керівник наукової установи, як правило, обирається таємним голосуванням на зборах колективу наукових працівників на визначений статутом (положенням) наукової установи термін і затверджується власником наукової установи або уповноваженим ним органом (МОЗ України), якщо інше не передбачено статутом наукової установи.

Наразі керівництво Міністерства вивчає питання, яким чином треба діяти після 11 лютого і як обрати нового директора в правовому руслі відповідно до чинного статуту. О. Павленко озвучила чітку позицію міністра — контракт із І. Щепотіним продовжено не буде.

Народні депутати одноголосно прийняли рішення внести це питання на порядок денний наступного засідання Комітету, що відбудеться 11 лютого, з метою його ґрунтовного обговорення.

Національний інститут раку: до вирішення конфлікту долучається профільний парламентський комітетЯк відзначила Ольга Богомолець, подіб­ний конфлікт, що містить вагому корупційну складову, існує не лише в Національному інституті раку. Тому народні депутати повинні прийняти такі закони, які б унеможливлювали їх виникнення. Минулого місяця голова Комітету вже зверталася до міністра охорони здоров’я з проханням розробити зміни до законодавства, відповідно до яких змінити вимоги до керівників медичного закладу — щоб на цю посаду могли претендувати не лише лікарі, а й менед­жери за освітою.

Під час засідання обговорювалося і питання щодо створення єдиного регуляторного органу у сфері обігу лікарських засобів. Нагадаємо, що минулого місяця на офіційному сайті Міністерства охорони здоров’я для громадського обговорення оприлюднено проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про лікарські засоби» (щодо державної реєстрації лікарських засобів)». Цим законопроектом пропонується внести зміни до статті 9 Закону України «Про лікарські засоби», відповідно до яких функції державної реєстрації лікарських засобів будуть покладені на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері контролю якості та безпеки лікарських засобів.

На думку О. Мусія, така ініціатива є передчасною і потребує серйозного обґрунтування та аналізу народних депутатів. Не можна монополізувати ринок обігу лікарських засобів, не ліквідувавши корупцію — це буде ще один монстр, з яким неможливо боротися. Таким чином, це питання необхідно розглянути на черговому засіданні Комітету.

Національний інститут раку: до вирішення конфлікту долучається профільний парламентський комітетІрина Сисоєнко, заступник голови Комітету, звернулася до народних депутатів із пропозицією провести круглий стіл «Охорона здоров’я учасників антитерористичної операції» з метою налагодження ефективної співпраці між медичними установами, як цивільними, так і військовими, та волонтерськими організаціями з питань своєчасної евакуа­ції, надання медичної допомоги пораненим бійцям та їх реабілітації. Члени Комітету прийняли рішення провести круглий стіл 13 лютого 2015 р.

Присутнім було представлено попередній план роботи Комітету на період другої сесії Верховної Ради України VІІ скликання. Зокрема, заплановано проведення парламентських слухань на тему «Про військово-медичну доктрину» (квітень), а також комітетських слухань «Про нову редакцію Закону України «Про лікарські засоби» (березень), «Запровадження лікарського самоврядування в Україні» (квітень).

До того ж впродовж найближчих місяців планується розглянути проекти законів України «Про внесення змін до деяких законів України щодо соціальних гарантій педагогічним, медичним і фармацевтичним працівникам, які працюють у сільській місцевості» (реєстр. № 1273, ініціатор — народний депутат В. Ничипоренко), «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України (щодо зниження цін на лікарські засоби)» (реєстр. № 1376, ініціатор — народний депутат А. Яценко, «Про внесення зміни до статті 197 Податкового кодексу України» щодо сприяння розвитку виробництва виробів медичного призначення (реєстр. № 1637, ініціатори — народні депутати О. Кужель Т. Бахтеєва А. Шипко та ін.).

Аптека